Украинский вопрос и политика идентичности - Алексей Ильич Миллер Страница 158

822

Лингвистический анализ украинских текстов полонофилов см.: Moser M. Das Ukrainische ("Ruthenische") der galizischen Polen und Polonophilen zwischen 1830 und 1848/1849 // Zeitschrift fur Slavische Philologie. B. 62. Heft 2. 2003. P. 311–358.

823

Центральный государственный исторический архив Украины во Львове (ЦДІАУЛ). Ф. 474 («Документи про польські повстання 1830–1831, 1848 р.»); оп. Спр. 18 («Вірші про польський національно-визвольний рух другої чверті XIX ст., написані під впливом революції 1848 р. в Європі»). Л. 45–46.

824

См., например, украиноязычные воззвания, записанные латиницей из фондов ЦДІАУЛ: Ф. 474, Оп. 1. Спр. 15: «Відозви, звернення, прокламації польських і українських суспільно-політичних, студентських і релігійних товариств і організацій в м. Львові періоду революції 1848 р.» Здесь же обнаруживаем текст принципиально иной по своей стилистике и языковой форме: «До всѣхъ громадъ Архїдїецезальныхъ. Одозва»; кириллицей отпечатана была и «Одозва до руского народу» в первом номере газеты «Зоря Галицка» (число 1, май 1848), органе Головной Руськой Рады.

825

Magocsi P.R. The Language Question as a Factor in the National Movement // Nationbuilding and the Politics of Nationalism. Essays on Austrian Galicia / Ed. A.S. Markovits and F.E. Sysyn. Cambridge, MA: Harvard Ukrainian Research Institute, 1982. P. 220–238.

826

Перевод мой, см.: Cięglewicz K. Rzecz czerwono-ruska 1848 roku przez Kaspra Cięglewicza. W druk. Nar. Im. Ossolińskich: "Nie twierdzę, że ruszczyzna nie jest zdolna do wykształcenia… Ale że język polski ma już przymioty potrzebne, aby był narzędziem oświaty dogodnem, nikt nie przeczy. Czerwono-ruszczyzna nie ma tych przymiotów, dopiero więc musi być obrabiana. Ma ona tylko pieśni gminne, jako zasób piśmiennictwa i piosnki Padury".

827

См.: Нагаєвський В. İсторія української держави двадцятого століття. Київ, 1994 (репр. римского изд. 1989 г.). С. 26.

828

Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні (зовнішня історія української мови). Київ, 2004. С. 47.

829

Опубликовано отдельным изданием: Über den Vorschlag, das Ruthenische mit lateinischen Schriftzeichen zu schreiben. Im Auftrage des K.K. Ministerium für Cultus und Unterricht verfasst von J. Jirecek. Wien, 1859. О проекте Й. Иречека и общем его контексте см.: Рудницький Я. Мовна та правописна справа в Галичині. Львів, 1937. С. 5.

830

Цит. по: Мойсеєнко В. Про одну спробу латинізації українського письма // "Ї"… Незалежний культурологічний часопис. Львів, 1997. № 9. С. 146; ср. также Українсько-руський Архів. VII. С. 33. Лист VI із 9 червня 1859 р.

831

«Идейным» вдохновителем Иречека в практической части проекта можно считать Фр. Миклошича. Как система чешская латиница была впервые использована им в Verlgleichende Lautlehre der slavischen Sprachen (Wien, 1852) для передачи на письме украинских примеров. Правда, во втором издании своего труда Миклошич (1874) высказался за использование для украинской речи реформированной по сербскому образцу кириллицы. Не исключено, что на такую смену взглядов могли повлиять результаты обсуждения проекта Иречека. Подробнее об этом сюжете см.: Мойсеєнко В. Про одну спробу латинізації українського письма // «Ї»… С. 140–147.

832

Подробный анализ аргументации Иречека см.: Мойсеєнко В. Про одну спробу латинізації українського письма // "Ї"… С. 143.

833

О составе комиссии см.: Гузар О.В. Правописна система Галичини другої половини XIX – початку XX ст. Львів, 1994. С. 12.

834

Мойсеєнко В. Про одну спробу латинізації українського письма // "Ї"… Незалежний культурологічний часопис… С. 145.

835

Подробнее об этом см.: Brock P. Ivan Vahylevych (1811–1866) and the Ukrainian National Identity // Nationbuilding and the Politics of Nationalism. Essays on Austrian Galicia. Cambridge, 1982. P. 111–125.

836

Цит. по: Франко І. Азбучна війна в Галичині 1859 р. // İсторія українського правопису XVI–XX століття: Хрестоматія. Київ, 2004. С. 208–228.

837

О неудобности латинской азбуки въ письменности руской. Розсужд. Богдана А.Д. Відєнь, 1859. С. 20.

838

В современной украинской лингвистической традиции латиница рассматривается именно в качестве одного из препятствий для создания единой литературной нормы и унификации письменных традиций: см. Гузар О.В. Правописна система Галичини другої половини XIX – початку XX ст. Львів, 1994. С. 20.

839

О неудобности латинской азбуки въ письменности руской… С. 37–40.

840

Об этом см.: Сімович В. Правописні системи М. Драгоманова (латиниця, драгоманівка). Прага, 1932. С. 173; Мойсеєнко В Про одну спробу латинізації українського письма // "Ї"… С. 140.

841

Один из примеров: Późniak J. Pisny z dawnych lit. U Lwowi 1877. Nakładom knyharni Wł. Bełzy (w Hotelji George’a); кириллический текст см: Позняк Я. Піснь нарідная // Українською музою натхненні (Польські поети, що писали українською мовою). Київ, 1971. С. 84–85.

842

Успенский Б.А. Николай I и польский язык (Языковая политика Российской империи в отношении Царства Польского: вопросы графики и орфографии) // Успенский Б.А. Историко-филологические очерки. М., 2004. После восстания 1863 г. Николай Милютин, уже не рассчитывавший на примирение с польской шляхтой, надеялся воспитать в духе лояльности польского крестьянина, и Б.А. Успенский отмечает, что предпринятые тогда гражданской администрацией Царства Польского попытки ввести русские буквы в польскую письменность (без полного запрета латиницы) были призваны воздействовать прежде всего на крестьянство (Там же. С. 141).

843

Франко І. Етимологія і фонетика в южноруській літературі. Коломия, 1894.

844

Цит. по: Павловський Ол. Грамматика малороссійскаго наречія // Історія українського правопису XVI–XX століття: Хрестоматія. Київ, 2004. С. 39–54 (цит. на с. 41); впервые напечатано как: Павловский А. Грамматика Малороссійскаго наречія. Санкт-Петербург, 1818. Впервые для западноукраинской традиции этот принцип сформулировали составители и авторы альманаха «Русалка Дністровая» (1837): «Держалисмося правила: "пиши як чуєшь, а читай як видишь"» (см.: Русалка Дністровая // Історія українського правопису